XXXVII. 392 Департамент головної інспекції та дотримання прав людини

Стаття 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" визначає пособництво в дискримінації таким чином:

1. Аситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками повинні відображати певну "персональну" характеристику (статус), за якою можна відрізнити осіб або групи осіб, та бути достатньо подібними до ознак, які зазначені у відповідних нормах анти дискримінаційного законодавства зокрема бути невід'ємними, вродженими, незалежними від особи та майже або повністю незмінними характеристиками або стосуватися визначального для особистої або групової ідентичності вибору (як напр., релігійні або інші переконання, національна приналежність)
2. Ббудь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації
3. Вситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними
4. Гситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними